Статті

Іноді симптоми з боку сечового міхура стають звичним фоном. Жінка терпить, підлаштовується під біль та часті позиви, роками лікує «цистит». Однак за цим станом може ховатися глибший процес. Йдеться про хронічне ураження слизової оболонки, при якому захисний шар органу поступово втрачає свої властивості. Саме так розвивається лейкоплакія сечового міхура — стан, при якому нормальний уротелій замінюється патологічно зміненим епітелієм з ділянками ороговіння.

Слизова в такій ситуації нагадує обладунки, зібрані поспіхом. Начебто захист є, але він не працює так, як задумано природою. Контакт із сечею стає болючим, а сам орган — вразливим. В урології цей стан розглядається як передраковий, за аналогією з лейкоплакією шийки матки, що виявляється на консультації гінеколога. Тому патологія потребує обов'язкового продуманого лікування.

Іноді на прийомі жінка почувається спокійно, а огляд раптово змінює цей стан. Лікар говорить про білясті ділянки на слизовій оболонці, і з'являється тривога. Але варто розуміти, що лейкоплакія шийки матки — це доброякісна зміна епітелію, при якому клітини починають ороговіювати. Вони втрачають глікоген і перестають оновлюватись звичним чином. Слизова стає щільніше, немов одягає захисний панцир, але робить це не зовсім правильно.

Сухий мозоль на стопі — досить поширене явище, особливо для людей з активною фізичною діяльністю. На відміну від водяних, сухий мозоль на початковій стадії може не завдавати ніякого дискомфорту та болю, все починається з майже непомітного натоптишу на пальці чи стопі. Тим не менш, позбавлення від сухих мозолів є обов'язковою процедурою, оскільки надалі ця проблема може призвести до болючих відчуттів і навіть спровокувати деформацію стопи.